1. Як Ви оцінюєте Папство Бергольйо?

В останні десятиліття підривне лобі захопило важелі влади в урядах та інституціях, щоб здійснити антихристиянський і масонський план Революції. Урядові установи (як ми знаємо з того, що сталося в Сполучених Штатах) втручалися в життя націй, організовуючи та фінансуючи так званий „Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030“ [Agenda 2030] Фонду Рокфеллера та Всесвітнього Економічного Форуму, який полягає в руйнуванні сім’ї, перетворенні людського життя на товар, моральному розбещенні дітей та молоді, експлуатації робітників, приватизації всіх тих послуг, які до 90-тих років були гарантовані державою без мотиву прибутку: охорона здоров’я, інфраструктура, система оборони, зв’язку та освіти. Щоб здійснити цей глобальний переворот, була необхідна співпраця (звичайно оплачувана) корумпованих чиновників, політиків, лікарів, суддів, викладачів, усіх корумпованих.

Католицька Церква, яка від Другого Ватиканського Собору вже приєдналася до світського менталітету, залишалася твердо прив’язаною до певних принципів, які не підлягають обговоренню, наприклад, у питаннях сексуальної моралі або поваги до людського життя від зачаття до природної смерті. Бенедикт XVI був явно проти глобалістського плану і ніколи б не відступив від цих принципів, легітимізувавши ідеологію ЛГБТК, гендер, псевдо-санітарне божевілля ВООЗ щодо генетичної модифікації та депопуляції світу, ісламізацію Європи через етнічну заміну. Тому було необхідно усунути Йозефа Ратцінгера, замінивши його «папою», який, як сподівався співпрацівник Гілларі Клінтон – Джон Подеста, буде просувати Agenda 2030, ратифікуючи кліматичне шахрайство та переконуючи віруючих у всьому світі прийняти вакцину, яка, як ми тепер знаємо, була розроблена, щоб знищити або патологізувати більшість людства.

Цей Ватиканський переворот став можливим (і ми знаємо про це із визнань його активістів, у тому числі суперечливого кардинала Даннелса) завдяки маневрам мафії Сан Галло, яка спільно з глибинною американською державою підштовхнула Бенедикта XVI до відставки та зуміла призначити Хорхе Маріо Бергольйо у верхівку Католицької Церкви.

Діяльність Бергольйо була узурпацією не більшою і не меншою, ніж ті, які дозволили глобалістському лобі насаджувати урядових лідерів за наказом Давоського форуму: в Італії Конте і Драгі, у Франції Макрона, у Великобританії Джонсона і Стармера, в Іспанії Санчеса, в Ірландії Мартіна, в Канаді Трюдо, в Австралії Ардена, в Америці спочатку Клінтонів і Обаму, а потім Байдена, в Європейському Союзі фон дер Лаєн. Усі ці люди не прийшли до влади легітимним шляхом, а через інтриги, фальсифікації виборів або маніпуляційні згоди; і вони застосовують цю владу проти громадян і проти установ, які мають представляти.

І всі ці люди, без винятку, дуже скомпрометовані та шантажовані, тому вони змушені підкорятися, якщо не хочуть, щоб їхні злочини та збочення були викриті. Бергольйо та його помічники також не є винятком у цьому.

Судження, яке будь-який католик змушений сформулювати щодо цього «Папства», яке в реальності не є Папством, може бути тільки найгіршим з усіх точок зору. Після цих 12 років тиранії Римська Церква спустошена скандалами, корупцією, порушеннями прав людини (я маю на увазі Угоду з комуністичною диктатурою Пекіна) і невдалим управлінням на всіх фронтах. Боязка критика деяких кардиналів і єпископів щодо єресей і скандалів Бергольйо жодним чином не зачепила цей глобальний режим, який бачить своїх правителів як союзників – проти громадян і вірних.

2. В день смерті Папи Франциска Ви написали свій пост на Х. Ви дефінуєте «єретичні марення» Бергольйо, якими він поділився з  Евдженіо Скалфарі. Ви можете пояснити чому?

За повідомленням Скалфарі, Бергольйо поділився з ним, що не вірить в пекло, і що він переконаний, що добрі душі спасаються через “злиття” в Бозі, а засуджені будуть повністю знищені. Це суперечить Священному Писанню та Католицькому Вченню, які навчають, що кожна душа, на момент фізичної смерті, стане на особистий Божий суд і буде нагороджена вічним блаженством (можливо, проходячи через чистилище) або буде покарана вічним засудженням: згідно того, як вона поводилася в житті, і від її стану дружби чи ворожнечі з Богом у моменті переходу до вічності. Ось чому я говорив про єретичні марення: вони додаються до дуже довгого списку помилок та єресей, які нам довелося пережити в ці роки.

3. На що Ви посилаєтеся, коли говорите про «його спадкоємців … заколотників»?

Бергольйо оточив себе корумпованими та шантажованими особами, яких він нахабно використовував для досягнення того, що призначалося. Він висміював, принижував і ображав чесних кардиналів та єпископів. Він захищав і приховував розслідування про прелатів, які допустилися важких злочинів. Він просунув цілу групу американських корумпованих та ультра-прогресивних прелатів, всі вони з’єднані з екс кардиналом МакКарріком. Сьогодні ці прелати займають основні американські єпархії та ключові посади у Ватикані. Він скасував екскомуніку на свого єзуїтського співбрата Рупника, чиї огидні справи згіршили навіть найбільш стриманих. Він переслідував усіх своїх опонентів, включаючи мене – накладаючи на мене екскомуніку, порушуючи закон і справедливість. Усі вони ще на своїх церковних посадах і продовжують руйнувати Церкву і готуються до Конклаву, щоб виконати призначене їм завдання: перетворення Церкви Христової в екуменічну та синкретичну організацію масонської матриці, яка надає підтримку Новому Світовому Порядку.

4. Папа Франциск для Вас був антипапою, не-папою. Чи можете пояснити чому?

Кардинал, який був обраний у Конклаві як наступник Петра, повинен висловити своє прийняття та згоду взяти на себе функції властиві для Папи.

Я вважаю, що прийняття уряду Папства зі сторони Бергольйо було з дефектом, оскільки він вважав Папство чимось іншим, ніж воно є насправді. Подібно, як чоловік, який одружується в Церкві, якщо виключає конкретні цілі Подружжя, то він, таким чином, робить цей шлюб недійсним через дефект згоди.

Бергольйо отримав вибір завдяки умисному шахрайству, зловживаючи авторитетом Римського Архиєрея, щоб зробити абсолютно протилежне тому, що Ісус Христос доручив зробити святому Петру та його наступникам: утверджувати вірних у католицькій вірі, пасти та керувати Господнім Стадом, проповідувати Євангеліє всім народам. Вся керівна і вчительська діяльність Бергольйо, від самого початку його появлення на Ватиканському балконі з тривожним представленням себе: «Доброго вечора», перекрутилася в зовсім протилежне значення Петрового служіння: він сфальсифікував Депозит Віри, він створив хаос і ввів в обман вірних, розсіяв Стадо, заявив, що євангелізація народів – це «виняткова нісенітниця» і засудив її як форму прозелітизму; він систематично зловживає владою Святих Ключів, щоб розв’язати те, що не може бути розірваним, і зв’язати те, що не можна зв’язати.

Папа – це не господар Церкви, а Христовий вікарій. Він повинен здійснювати свій уряд у межах встановлених Ісусом Христом і відповідно до цілей, які вгодні Богу: по-перше, спасіння душ через проповідування Євангелія всіх людям; і по-друге, це Святі Таїнства.

Тому Папа не може вважати себе уповноваженим «винаходити собі» Папство, «переглядати його згідно синодальних моделей», «модернізувати» його, розчленувати за власним вподобанням, змінювати Віру чи Мораль. Якщо він вважає, що Папство дозволяє йому змінювати інституцію, яку він очолює, саме тому він опиняється в цій ситуації дефекта згоди, яке робить недійсним його піднесення до Петрового служіння, тому що те, що він приймає – це не католицьке Папство, як його завжди розуміли від святого Петра і далі, але якась особиста ідея «папства».

З цієї причини я переконаний, що підривна роль, яку виконував Бергольйо (розглядаючи її у широких  міжнародних рамках глобалістичного перевороту), зробила його узурпатором, антипапою, отож не-папою, тому, що він чудово усвідомлював намір нарушити Папство, перетворивши його на щось інше і даючи йому цілі, що не відповідають Папству як такому: від культу ідола Пачамами до причастя для розлучених та благословення гомосексуальних пар, від міграції до просування вакцинації, від кліматичної пропаганди до зміни статі.

З іншого боку, ми маємо підтвердження тих, хто хвалив Бергольо, не за те, що він був католицьким Папою, але за емпанади трансгендерного населення Торваяніки або за його теплу дружбу з Еммою Боніно.

5. Яким буде майбутнє Церкви після смерті Папи Франциска?

Смерть Бергольйо кристалізує, так би мовити, ситуацію розширеної нелегітимності. З 136 кардиналів виборців, 108 були «створені» ним. Це означає, що будь-який Папа обраний у наступному Конклаві – навіть, якщо б він був новим Святим Пієм X – до його уряду будуть ставитися з упередження, бо його обрали фальшиві кардинали, створені фальшивим Папою. Для цього, на протязі певного часу, я просив своїх співбратів у єпископаті уточнити ці аспекти, перш ніж приступити до обрання нового Папи.

Звичайно, ситуація є катастрофічною і по-людськи безвихідною. Однак, як єпископ і наступник апостолів, я не можу не нагадати всім, що Церкві, яка є містичним Тілом Христом, судилося зіткнутися з passio Ecclesiæ [стражданнями Церкви] – за прикладом Господа. Саме з цього страждання, в якому все здається втраченим, як і в тій Страсній П’ятниці 1992 роки тому,  Церква буде відроджена та очищена.

У ці дні, коли ми святкуємо Пасху Воскресіння, кожен католик знаходить у тріумфі Христа над смертю і гріхом причини його вірності Євангелії. Наш Господь сказав нам, перед самими Своїми стражданнями: Не бійтеся: я переміг світ.